Тиша. Не буде в тебе зайвої хвилини, Не буде більше шансу на відстрочення подій, З останнім подихом всесвітньої машини, Останній подих також згасне твій.
Чудово, ти побачив світло соціальне, І, безперечно, зрозумів, що був тут недарма, Хоч і безглуздо промотав життя реальне, Та знав, що справ у тебе незакінчених нема.
Адам сьогодні тихо плакав у хустину. Безпечно. Безсумнівно і не дивно. Хвилюючись нестерпно в цю годину, Не зміг.
